кульок
КУЛЬО́К, лька́, ч., мн. кульки́, кулькі́в. Те саме, що ку́лик.
До часу мужиків ледачий пан мордує,— Колись до їх усіх смерть в гості примандрує, .. Не гляне, чи то їх кульками хата вшита. Чи, може, дереном земляночка накрита (Г.-Арт., Байки.., 1958, 45);
Після закінчення учбового кварталу Андрій приніс кулька з цукерками і печивом (Стельмах, На.. землі, 1949, 370);
Заруба глухо кашлянув, одразу уявивши собі, як сотні жінок бредуть ланом кукурудзи, струшують у паперові кульки пилок (Кучер, Трудна любов, 1960, 556).
Словник української мови (СУМ-11)