кульовий

КУЛЬОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до ку́ля¹ 1.

Сферичне дзеркало являє собою старанно відполіровану поверхню кульового сегмента (Курс фізики, III, 1956, 270).

2. Який має у своїй будові кулі ( див. ку́ля¹ 2), діє за їх допомогою.

Сировиною для порошкової металургії, або металокераміки, є металевий порошок. Існує кілька способів його одержання. Найпростіший — це розмел крихкого металу в кульових млинах (Наука.., 2, 1963, 14).

3. Прикм. до ку́ля¹ 3.

Ухопив [замполіт] гвинтівку в бійця, який перев’язував кульову рану на руці (Ле, Право.., 1957, 122);

Будинки.. з попсованою штукатуркою, в деяких шибках кульові дірочки (Бурл., М. Гонта, 1959, 215).

Значення в інших словниках

1. кульовий — кульови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кульовий — -а, -е. 1》 Прикм. до куля I 1). 2》 Який має у своїй будові кулі (див. куля I 2)), діє за їхньою допомогою. 3》 Прикм. до куля I 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кульовий — КУЛЬОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ку́ля¹ 1. Сферичне дзеркало – це старанно відполірована поверхня кульового сегмента (з навч. літ.). 2. Який має у своїй будові кулі (див. ку́ля¹ 2), діє за їх допомогою.  Словник української мови у 20 томах