культпрацівник
КУЛЬТПРАЦІВНИ́К, а, ч. Той, хто відає культурно-масовою роботою (в якій-небудь організації, установі тощо).
Сільські вчителі, лікарі, агрономи, культпрацівники несуть у колгосп свої знання, досвід, культуру (Тич., III, 1957, 304).
Словник української мови (СУМ-11)