культпрацівник
КУЛЬТПРАЦІВНИ́К, а́, ч.
Той, хто відає культурно-масовою роботою (в якій-небудь організації, установі і т. ін.).
– А як ліпше робити, – безжально запитала Варвара, виводячи культпрацівника на слизьке, – чи випоювати теля з вимені, чи годувати його молоком з рук?! (І. Волошин);
Скоро культпрацівники на роботу будуть влаштовуватися на конкурсній основі та за контрактом (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)