кумулятивний
КУМУЛЯТИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до кумуля́ція.
Деякі отрутохімікати.. дуже стійкі у зовнішньому середовищі, мають великі кумулятивні властивості — у грунті зберігаються роками, нагромаджуються в рослинах (Веч. Київ, 24.V 1971, 4).
Словник української мови (СУМ-11)