купання
КУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. купа́ти і купа́тися.
Турн осушивсь після купання і ганусною [ганусівкою] підкрепивсь (Котл., І, 1952, 250);
Я буду брати морські ванни раз на день; думаю, що то буде добре для ноги, бо морське купання, я завважала, завжди для неї було добре (Л. Укр., V, 1956, 66);
Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що зліталися сюди з монастиря для купання (Вільде, Сестри.., 1958, 517).
Словник української мови (СУМ-11)