купання

КУПА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. купа́ти і купа́тися.

Турн осушивсь після купання і ганусною [ганусівкою] підкрепивсь [підкріпивсь] (І. Котляревський);

Я буду брати морські ванни раз на день; думаю, що то буде добре для ноги, бо морське купання, я завважала, завжди для неї було добре (Леся Українка);

Дід із Наталкою теж після купання посвіжіли і в доброму настрої чекали їх (І. Багряний);

Мальовничості цій картині додавали ще зграї сизих голубів, що зліталися сюди з монастиря для купання (Ірина Вільде);

Оселилися у крутому пансіонаті. Людей небагато. Свій пляж. Купання прекрасне (В. Нестайко).

Значення в інших словниках

1. купання — купа́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. купання — -я, с. 1》 Дія за знач. купати і купатися. 2》 Водна гігієнічна і лікувально-профілактична процедура у природних водоймах і штучних басейнах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купання — КУПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. купа́ти і купа́тися. Турн осушивсь після купання і ганусною [ганусівкою] підкрепивсь (Котл., І, 1952, 250); Я буду брати морські ванни раз на день; думаю, що то буде добре для ноги, бо морське купання, я завважала...  Словник української мови в 11 томах
4. купання — Купа́ння, -ня с. Купанье.  Словник української мови Грінченка