купанка
КУ́ПАНКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що купа́ння.
Пурхали через дорогу задрипані в ранковій росі маленькі пташки з жовтими черевцями і пищали так радісно, неначе тішилися з несподіваної купанки (Т. Осьмачка).
2. Те саме, що ко́панка¹ 1.
Здається, багно в очеретах, а не став. Але що мені варт розсунути його очеретяні береги, посипати дно грубим шаром піску, щоб вода була чиста й прозора, та ще розвести на березі рясну вербу й верболіз? От вам і купанка буде хоч куди (Д. Бузько).
Словник української мови (СУМ-20)