купило
КУПИ́ЛО, а, с., фам. Те, на що купують; гроші.
— Нехай хлопи купують [маєток]. — Хлопи, певно, купили би, але у них купила нема (Фр., VII, 1951, 232);
— То чого ж не купили [гармонію]? — Із-за дрібниці: купила в кишенях не хватило (Гончар, Таврія, 1952, 120).
◊ Купи́ло притупи́ло — немає грошей.
Купив би, та купило притупило (Номис, 1864, «№ 10495);
[Полікарп Іванович:] Купи.. пиріжків, тільки парочка й зосталась. [Єфрем:] Купило притупило (Кроп., IV, 1959, 320).
Словник української мови (СУМ-11)