купило
КУПИ́ЛО, а, с., фам.
Те, на що купують; гроші.
– Нехай хлопи купують [маєток]. – Хлопи, певно, купили би, але у них купила нема (І. Франко);
– То чого ж не купили [гармонію]? – Із-за дрібниці: купила в кишенях не хватило (О. Гончар).
◇ (1) Купи́ло притупи́ло – немає грошей.
Купив би, та купило притупило (Номис);
[Полікарп Іванович:] Купи .. пиріжків, тільки парочка й зосталась. [Єфрем:] Купило притупило (М. Кропивницький);
– Чого босоніж стоїш? – А то ви не знаєте чого? Купило притупило (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)