Словник української мови у 20 томах

купецький

КУПЕ́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до купе́ць 1.

Був товар усякий купецький, що і для панів, і їх жінок, було дечого і для простого народу (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Кукса:] Піди у млин, нехай Антон візьме коряк з якого там купецького лантуха (М. Кропивницький);

Грек знав своє купецьке ремесло (Л. Костенко);

Сюди пристали і купецькі судна, з яких одно було під португальським прапором (із журн.);

// Власт. побуту, звичаям купців.

Купецьку фальш, що світ, мов змій, Здавила в золота окрут, Захланність і обман гидкий Забудь, забудь, забудь! (І. Франко);

Богдан у свою чергу дививсь на Чорноту, і стали обидва сердечно сміятися із своїх купецьких одягів (А. Чайковський);

Бо душевна пустеля не може накладатися на міщанські халати та олів'є, купецькі пантофлі і лубково-крамарські картинки на стінах, бо ми теж, мовляв, любимо прекрасне (С. Процюк);

Цю ґречність можемо купецькою назвати, А старопольською не назовемо, ні! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. купецький — купе́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. купецький — [купец'кией] м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
  3. купецький — -а, -е. Прикм. до купець 1). || Власт. побуту, звичаям купців.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. купецький — Купе́цький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. купецький — КУПЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до купе́ць 1. Був товар усякий купецький, що і для панів, і їх жінок, було дечого і для простого народу (Кв.-Осн., II, 1956, 309); [Кукса:] Піди у млин, нехай Антон візьме коряк з якого там купецького лантуха (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  6. купецький — Купе́цький, -а, -е Купеческій. Так оце та смиренна, богомільна купецька дочка. Левиц. Пов. 62.  Словник української мови Грінченка