купівля

КУПІ́ВЛЯ, і, ж. Те саме, що купува́ння.

Під свободою, в рамках нинішніх буржуазних виробничих відносин, розуміють свободу торгівлі, свободу купівлі і продажу (Комун, маніф., 1947, 29);

— Чогось у мене од тієї купівлі аж голова заморочується (Н.-Лев., IV, 1956, 236).

Купі́вля-про́даж — операція купівлі й продажу чого-небудь.

Взаємовідносини між двома типами спеціалізованих господарств будуються на основі купівлі-продажу, тобто одне господарство на договірних умовах купує молодняк і повністю за нього відповідає, а друге молодняк продає (Хлібороб Укр., 11, 1963, 11).

Значення в інших словниках

1. купівля — купі́вля іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. купівля — з. купля, г. купно, (на щодня) закупи; (масова) закупівля; (дія) купування.  Словник синонімів Караванського
3. купівля — [куп’іўл'а] -ўл'і, ор. -ўлеийу, р. мн. -п'івеил'  Орфоепічний словник української мови
4. купівля — -і, ж. Те саме, що купування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. купівля — КУПІ́ВЛЯ, і, ж. Те саме, що купува́ння. – Чогось у мене од тієї купівлі аж голова заморочується (І. Нечуй-Левицький); Багато розмов було при купівлі [хат], а ще більше буде при перепродажу (М.  Словник української мови у 20 томах
6. купівля — КУПІ́ВЛЯ (придбання за гроші), КУПУВА́ННЯ, КУ́ПЛЯ розм., КУПНА́ діал. Скрізь аж кипить торгівля й купівля (І. Нечуй-Левицький); Цілий рік турботи та клопоти, купування та перепродування, сварка та згоди (Панас Мирний)...  Словник синонімів української мови
7. купівля — Купі́вля, -влі, -влею; -пі́влі, -пі́вель  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. купівля — Купівля, -лі ж. = купля. Желех.  Словник української мови Грінченка