курилка
КУРИ́ЛКА, и, ж., розм. Те саме, що кури́льня.
В курилці було зовсім порожньо (Смолич, Мир.., 1958, 293);
Гамір, як той димок синій, снував по фойє, Човгання ніг і сміх.., розмови у кріслах попід стінами й біля курилки (Тич., III, 1957, 14).
Словник української мови (СУМ-11)