курилка
КУРИ́ЛКА, и, ж., розм.
Те саме, що кури́льня.
В курилці було зовсім порожньо (Ю. Смолич);
Гамір, як той димок синій, снував по фойє. Човгання ніг і сміх.., розмови у кріслах попід стінами й біля курилки (П. Тичина);
Зранку, відразу після пари я пішов за ріг факультету — в дівчачу курилку, де, як правило, тусувався П'явка (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)