курильний
КУРИ́ЛЬНИЙ, а, е.
Признач. для куріння (у 1 знач.).
В театрах, у курильній залі міг уже вільно пристати до гурту, де обговорено виставу, виконавців та враження (В. Підмогильний);
Вагилевич сидів у курильній кімнаті тестя до пізньої ночі (Р. Іваничук);
На грипсах з курильного папірця переказали з окружкому: той, хто втече, поїде воювати до Іспанії (М. Малиновська).
Словник української мови (СУМ-20)