курчатко

КУРЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до курча́.

Гребе квочка на сміттячку. Курчаток скликає (Г.-Арт., Байки.., 1958, 170);

Петрусь.. почав ловити курчатко, щоб подержати його в теплих долонях (Донч., VI, 1957, 132);

*У порівн. Бачив [Лазар].. всю її постать, малу, м’якеньку, наче курчатко з жовтим пушком (Коцюб., І, 1955, 198).

Значення в інших словниках

1. курчатко — курча́тко іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. курчатко — -а, с. Зменш.-пестл. до курча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. курчатко — КУРЧА́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до курча́. Гребе квочка на сміттячку, Курчаток скликає (П. Гулак-Артемовський); Петрусь .. почав ловити курчатко, щоб подержати його в теплих долонях (О.  Словник української мови у 20 томах
4. курчатко — Курча́тко, -тка, -кові; -ча́тка, -ча́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. курчатко — Курча, -чати с. 1) Цыпленокъ. 3 курчатами квочка... кублилась у моркві. Левиц. І. 28. В запалі налетів на Мага, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. ходить, як курчата погубив. Имѣетъ растерянный видъ. 2) мн. курчата.  Словник української мови Грінченка