куфайка

КУФА́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що фуфа́йка.

Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен (Н.-Лев., III, 1956, 268);

Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (Гончар, М. Братусь, 1951, 57).

Значення в інших словниках

1. куфайка — куфа́йка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. куфайка — -и, ж., розм. Те саме, що фуфайка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куфайка — КУФА́ЙКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що фуфа́йка. Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен (І. Нечуй-Левицький); Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (О.  Словник української мови у 20 томах
4. куфайка — И, ж. Верхній одяг. Знімай куфайку і заходь всередину.  Словник сучасного українського сленгу
5. куфайка — ВА́ТНИК (півпальто або куртка, стьобані на ваті), ВА́ТЯНКА, ВА́ТЯНИК, ТІЛОГРІ́ЙКА, КУФА́ЙКА розм., ФУФА́ЙКА розм., СТЬО́БАНКА розм. Холод забирався під стьобаний ватник (Д. Ткач); Якийсь кремезний чолов'яга.. сидів під стіною в солдатській ватянці (А.  Словник синонімів української мови