1. Словник української мови в 11 томах

куфайка

КУФА́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що фуфа́йка.

Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен (Н.-Лев., III, 1956, 268);

Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (Гончар, М. Братусь, 1951, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куфайка — куфа́йка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. куфайка — -и, ж., розм. Те саме, що фуфайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куфайка — КУФА́ЙКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що фуфа́йка. Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен (І. Нечуй-Левицький); Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (О. Словник української мови у 20 томах
  4. куфайка — И, ж. Верхній одяг. Знімай куфайку і заходь всередину. Словник сучасного українського сленгу
  5. куфайка — ВА́ТНИК (півпальто або куртка, стьобані на ваті), ВА́ТЯНКА, ВА́ТЯНИК, ТІЛОГРІ́ЙКА, КУФА́ЙКА розм., ФУФА́ЙКА розм., СТЬО́БАНКА розм. Холод забирався під стьобаний ватник (Д. Ткач); Якийсь кремезний чолов'яга.. сидів під стіною в солдатській ватянці (А. Словник синонімів української мови