куфайка
ВА́ТНИК (півпальто або куртка, стьобані на ваті), ВА́ТЯНКА, ВА́ТЯНИК, ТІЛОГРІ́ЙКА, КУФА́ЙКА розм., ФУФА́ЙКА розм., СТЬО́БАНКА розм. Холод забирався під стьобаний ватник (Д. Ткач); Якийсь кремезний чолов'яга.. сидів під стіною в солдатській ватянці (А. Головко); Голуб.. зняв свій ватяник і загорнув ним дівчину (Л. Дмитерко); Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (О. Гончар); Явдоха перехрестилась, ватяну фуфайку на плечі — і з хати (Григорій Тютюнник); За хвилину на Баштанника натягли киптаря і стьобанку (О. Сизоненко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куфайка — куфа́йка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- куфайка — -и, ж., розм. Те саме, що фуфайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куфайка — КУФА́ЙКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що фуфа́йка. Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен (І. Нечуй-Левицький); Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (О. Словник української мови у 20 томах
- куфайка — И, ж. Верхній одяг. Знімай куфайку і заходь всередину. Словник сучасного українського сленгу
- куфайка — КУФА́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що фуфа́йка. Синя китаєва молдавська куфайка на ньому вся попроривалась, неначе він біг через терен (Н.-Лев., III, 1956, 268); Вперше після зими скидаю свою ватяну куфайку (Гончар, М. Братусь, 1951, 57). Словник української мови в 11 томах