кучерський

КУЧЕРСЬКИ́Й, а́, е́. Прикм. до ку́чер¹;

// Належний кучерові.

Біля нього сидів напочіпки, ніби шукаючи компанії, якийсь молодий парубок у кучерській шляпі (Ільч., Серце жде, 1939, 150);

// у знач. ім. кучерська́, ко́ї, ж. Кімната для кучерів у поміщицькому маєтку.

Постукав у віконце кучерської І наказав — наказ в житті останній! — Щоб коней потихеньку запрягли В родинну бричку… (Рильський, III, 1961, 149).

Значення в інших словниках

1. кучерський — ку́черський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кучерський — -а, -е. Прикм. до кучер I. || Належний кучерові. || у знач. ім. кучерська, -кої, ж. Кімната для кучерів у поміщицькому маєтку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кучерський — КУ́ЧЕРСЬКИЙ, а, е. іст. Прикм. до ку́чер¹. Кучерська робота; // Належний кучерові. Біля нього сидів напочіпки, ніби шукаючи компанії, якийсь молодий парубок у кучерській шляпі (О.  Словник української мови у 20 томах