кучерський
КУЧЕРСЬКИ́Й, а́, е́. Прикм. до ку́чер¹;
// Належний кучерові.
Біля нього сидів напочіпки, ніби шукаючи компанії, якийсь молодий парубок у кучерській шляпі (Ільч., Серце жде, 1939, 150);
// у знач. ім. кучерська́, ко́ї, ж. Кімната для кучерів у поміщицькому маєтку.
Постукав у віконце кучерської І наказав — наказ в житті останній! — Щоб коней потихеньку запрягли В родинну бричку… (Рильський, III, 1961, 149).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кучерський — ку́черський прикметник Орфографічний словник української мови
- кучерський — -а, -е. Прикм. до кучер I. || Належний кучерові. || у знач. ім. кучерська, -кої, ж. Кімната для кучерів у поміщицькому маєтку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кучерський — КУ́ЧЕРСЬКИЙ, а, е. іст. Прикм. до ку́чер¹. Кучерська робота; // Належний кучерові. Біля нього сидів напочіпки, ніби шукаючи компанії, якийсь молодий парубок у кучерській шляпі (О. Словник української мови у 20 томах