1. Словник української мови в 11 томах

кучерявенький

КУЧЕРЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до кучеря́вий.

Відчинилися двері, на порозі уявилася дівчинка — сама красочка: кучерявенька, плечички голі (Вовчок, І, 1955, 375);

Ось до Волі підбігла дівчинка маленька, кучерявенька і з голосним плачем стала питати, де її мама (Ю. Янов., II, 1954, 35);

Сказав їм Петро Іванович кучерявеньке словечко, поладнав, що треба, сів, стьобнув кобильчину батіжком, і візок побіг (Ковінька, Кутя.., 1960, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кучерявенький — кучеря́венький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кучерявенький — див. чубатий Словник синонімів Вусика
  3. кучерявенький — -а, -е. Пестл. до кучерявий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кучерявенький — КУЧЕРЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до кучеря́вий 1, 2. Відчинилися двері, на порозі уявилася дівчинка – сама красочка: кучерявенька, плечички голі (Марко Вовчок); Юдчине лице, вкрите рудим, кучерявеньким пухом, подібне до жовтенької буруньки з дерева... Словник української мови у 20 томах