кущуватий
КУЩУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що куща́стий.
Дротяні загорожі навколо садиб були майже непомітні в густих зарослях кущуватої жовтої акації (Руд., Вітер.., 1958, 9);
Нелегко було вчорашнім хліборобам загонити великі саперні лопати в кущуватий, рутвяно-зелений, вкритий ту маковою росою посів… (Гончар, III, 1959, 215);
Никанор зовсім заріс чорною кущуватою бородою (Мик., II, 1957, 79);
Важкі думки примушують його кущуваті брови ще нижче насунутися на очі (Чаб., Балкан, весна, 1960, 186).
Словник української мови (СУМ-11)