1. Словник української мови в 11 томах

кущуватий

КУЩУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що куща́стий.

Дротяні загорожі навколо садиб були майже непомітні в густих зарослях кущуватої жовтої акації (Руд., Вітер.., 1958, 9);

Нелегко було вчорашнім хліборобам загонити великі саперні лопати в кущуватий, рутвяно-зелений, вкритий ту маковою росою посів… (Гончар, III, 1959, 215);

Никанор зовсім заріс чорною кущуватою бородою (Мик., II, 1957, 79);

Важкі думки примушують його кущуваті брови ще нижче насунутися на очі (Чаб., Балкан, весна, 1960, 186).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кущуватий — кущува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кущуватий — -а, -е. Те саме, що кущастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кущуватий — КУЩУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що куща́стий. Дротяні загорожі навколо садиб були майже непомітні в густих зарослях кущуватої жовтої акації (М. Словник української мови у 20 томах
  4. кущуватий — КУЩИ́СТИЙ (КУЩА́СТИЙ) (який росте кущем, кущами), КУЩУВА́ТИЙ, РУ́НИСТИЙ (про злаки й трави). Ряд за рядом у борозни ставали, як по шнурку, молоді деревця. Од поля кущиста жовта акація, далі — кленки та бересточки (П. Словник синонімів української мови
  5. кущуватий — Кущува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кущуватий — Кущуватий, -а, -е Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те. Канев. у. Словник української мови Грінченка