кущуватий

КУЩИ́СТИЙ (КУЩА́СТИЙ) (який росте кущем, кущами), КУЩУВА́ТИЙ, РУ́НИСТИЙ (про злаки й трави). Ряд за рядом у борозни ставали, як по шнурку, молоді деревця. Од поля кущиста жовта акація, далі — кленки та бересточки (П. Оровецький); Височіли буйні кущі жоржини, зарості якихось кущастих жовтих і фіолетових квітів (І. Сенченко); Нелегко було вчорашнім хліборобам загонити великі саперні лопати в кущуватий, рутвяно-зелений, вкритий тумановою росою посів... (О. Гончар); З-під кущуватих чорних брів блискають сірі, холодні очі (П. Колесник); Мокрець — зілля рунисте (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кущуватий — кущува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кущуватий — -а, -е. Те саме, що кущастий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кущуватий — КУЩУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що куща́стий. Дротяні загорожі навколо садиб були майже непомітні в густих зарослях кущуватої жовтої акації (М. Словник української мови у 20 томах
  4. кущуватий — Кущува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кущуватий — КУЩУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що куща́стий. Дротяні загорожі навколо садиб були майже непомітні в густих зарослях кущуватої жовтої акації (Руд., Вітер.. Словник української мови в 11 томах
  6. кущуватий — Кущуватий, -а, -е Кустистый. Рідка пшениця, але ж кущувата за те. Канев. у. Словник української мови Грінченка