кігтик —
кі́гтик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
кігтик —
-а, ч. Зменш. до кіготь 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кігтик —
КІ́ГТИК, а, ч. Зменш. до кі́готь 1. Миша була ще жива .. Лапки безпорадно сіпалися, шкрябали кігтиками землю (В. Владко); Люди – чудернацькі створіння, вони постійно вбивають одне одного, тоді як ворони й кігтиком не зачеплять живої істоти (В.
Словник української мови у 20 томах