кільватер

КІЛЬВА́ТЕР, а, ч. Струмінь води по лінії кіля позаду судна, що рухається.

У кільва́тері пливти́ (йти, ї́хати) — в одну лінію та в одному напрямі пливти, їхати, іти.

У кільватері.. пливли есмінці, лідери есмінців, лінкор і два крейсери (Кучер, Чорноморці, 1948, 21);

Забризкана болотом півторатонка, на якій полковник з майором добиралися до Філонова, ішла в кільватері за іншими машинами (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 143).

Значення в інших словниках

1. кільватер — кільва́тер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кільватер — -а, ч. Струмінь води по лінії кіля позаду судна, що рухається. У кільватері пливти (йти, їхати) — в одну лінію та в одному напрямі пливти, їхати, іти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кільватер — Струмовідь  Словник чужослів Павло Штепа
4. кільватер — КІЛЬВА́ТЕР, а, ч., мор. Струмінь води по лінії кіля позаду судна, що рухається. Лінійний трипалубний трищогловий корабель призначено для артилерійського бою з такими самими кораблями в строю кільватера (з наук.-попул. літ.); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
5. кільватер — кільва́тер (голл. kielwater) 1. Слід на воді позаду судна, що рухається (кільватерний струмінь). 2. Кільватера стрій (кільватерна колона) стрій, за яким кораблі йдуть один за одним по лінії курсу.  Словник іншомовних слів Мельничука