кільватер
КІЛЬВА́ТЕР, а, ч., мор.
Струмінь води по лінії кіля позаду судна, що рухається.
Лінійний трипалубний трищогловий корабель призначено для артилерійського бою з такими самими кораблями в строю кільватера (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Мій новий знайомий важкими чи то стрибками, чи то кидками пересувався по кімнаті, залишаючи по собі кільватер розсунутого тілом сміття (Любко Дереш).
(1) У кільва́тері, зі сл. пливти, йти, їхати і т. ін.:
а) вишикувавшись в одну лінію та в одному напрямі.
У кільватері .. пливли есмінці, лідери есмінців, лінкор і два крейсери (В. Кучер);
Високий.., широкоплечий, він [Едик] ступає широко і впевнено, й натовп розбивається об нього, як весняна повінь об хвилеріз. Ми йдемо в його кільватері... (Ю. Мушкетик);
б) спільно, одностайно.
Може, це й дивно, але “володарка морів” і дружні їй Сполучені Штати, які йшли в кільватері стратегічних задумів британських флотоводців, освоїли мінну зброю абияк (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)