кімнатка
КІМНА́ТКА, и, ж. Зменш. до кімна́та.
Чорні стіни невеликої кімнатки були аж слизькі від цвілі (Коцюб., І, 1955, 39);
У кімнатці стривожена стоїть Оксана біля вікна (Головко, І, 1957, 429).
Словник української мови (СУМ-11)КІМНА́ТКА, и, ж. Зменш. до кімна́та.
Чорні стіни невеликої кімнатки були аж слизькі від цвілі (Коцюб., І, 1955, 39);
У кімнатці стривожена стоїть Оксана біля вікна (Головко, І, 1957, 429).
Словник української мови (СУМ-11)