Словник української мови в 11 томах

кінематика

КІНЕМА́ТИКА, и, ж. Розділ теоретичної механіки, у якому вивчається залежність механічного руху тіл лише від часу й не береться до уваги маса рухомих тіл та дія на них інших тіл (сил).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кінематика — кінема́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кінематика — Кинематика — kinematics — Kinematik, Bewegungslehre – 1) Розділ механіки, в якому вивчають залежність механічного руху тіл лише від часу, не беручи до уваги маси тіл та дії на них сил.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. кінематика — -и, ж. Розділ теоретичної механіки, у якому вивчається залежність механічного руху тіл лише від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кінематика — КІНЕМА́ТИКА, и, ж. Розділ теоретичної механіки, який вивчає геометричні властивості механічного руху тіл без урахування їхньої маси й сили, що його спричинюють.  Словник української мови у 20 томах
  5. кінематика — кінема́тика [від грец. κίνημα (κινήματος) – рух, зміна] розділ механіки, в якому вивчають залежність механічного руху тіл лише від часу, не беручи до уваги маси тіл та дії на них сил.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кінематика — Кінема́тика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)