кінематика

КІНЕМА́ТИКА, и, ж.

Розділ теоретичної механіки, який вивчає геометричні властивості механічного руху тіл без урахування їхньої маси й сили, що його спричинюють.

Знання законів кінематики, динаміки та законів збереження енергії дозволяє зрозуміти такий вид руху, як механічні коливання (з наук. літ.);

Опис механічного руху в кінематиці ґрунтується на з'ясуванні характеру змін із часом координат, переміщень, швидкостей (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кінематика — кінема́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кінематика — Кинематика — kinematics — Kinematik, Bewegungslehre – 1) Розділ механіки, в якому вивчають залежність механічного руху тіл лише від часу, не беручи до уваги маси тіл та дії на них сил.  Гірничий енциклопедичний словник
3. кінематика — -и, ж. Розділ теоретичної механіки, у якому вивчається залежність механічного руху тіл лише від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кінематика — кінема́тика [від грец. κίνημα (κινήματος) – рух, зміна] розділ механіки, в якому вивчають залежність механічного руху тіл лише від часу, не беручи до уваги маси тіл та дії на них сил.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. кінематика — Кінема́тика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. кінематика — КІНЕМА́ТИКА, и, ж. Розділ теоретичної механіки, у якому вивчається залежність механічного руху тіл лише від часу й не береться до уваги маса рухомих тіл та дія на них інших тіл (сил).  Словник української мови в 11 томах