кінематика
КІНЕМА́ТИКА, и, ж.
Розділ теоретичної механіки, який вивчає геометричні властивості механічного руху тіл без урахування їхньої маси й сили, що його спричинюють.
Знання законів кінематики, динаміки та законів збереження енергії дозволяє зрозуміти такий вид руху, як механічні коливання (з наук. літ.);
Опис механічного руху в кінематиці ґрунтується на з'ясуванні характеру змін із часом координат, переміщень, швидкостей (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінематика — кінема́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кінематика — Кинематика — kinematics — Kinematik, Bewegungslehre – 1) Розділ механіки, в якому вивчають залежність механічного руху тіл лише від часу, не беручи до уваги маси тіл та дії на них сил. Гірничий енциклопедичний словник
- кінематика — -и, ж. Розділ теоретичної механіки, у якому вивчається залежність механічного руху тіл лише від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кінематика — кінема́тика [від грец. κίνημα (κινήματος) – рух, зміна] розділ механіки, в якому вивчають залежність механічного руху тіл лише від часу, не беручи до уваги маси тіл та дії на них сил. Словник іншомовних слів Мельничука
- кінематика — Кінема́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кінематика — КІНЕМА́ТИКА, и, ж. Розділ теоретичної механіки, у якому вивчається залежність механічного руху тіл лише від часу й не береться до уваги маса рухомих тіл та дія на них інших тіл (сил). Словник української мови в 11 томах