кінематика
кінема́тика
[від грец. κίνημα (κινήματος) – рух, зміна]
розділ механіки, в якому вивчають залежність механічного руху тіл лише від часу, не беручи до уваги маси тіл та дії на них сил.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кінематика — кінема́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кінематика — Кинематика — kinematics — Kinematik, Bewegungslehre – 1) Розділ механіки, в якому вивчають залежність механічного руху тіл лише від часу, не беручи до уваги маси тіл та дії на них сил. Гірничий енциклопедичний словник
- кінематика — -и, ж. Розділ теоретичної механіки, у якому вивчається залежність механічного руху тіл лише від часу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кінематика — КІНЕМА́ТИКА, и, ж. Розділ теоретичної механіки, який вивчає геометричні властивості механічного руху тіл без урахування їхньої маси й сили, що його спричинюють. Словник української мови у 20 томах
- кінематика — Кінема́тика, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кінематика — КІНЕМА́ТИКА, и, ж. Розділ теоретичної механіки, у якому вивчається залежність механічного руху тіл лише від часу й не береться до уваги маса рухомих тіл та дія на них інших тіл (сил). Словник української мови в 11 томах