лабораторія
ЛАБОРАТО́РІЯ, ї, ж.
1. Спеціальне приміщення, обладнане для проведення експериментів, дослідів, випробувань і т. ін.
Поліція забралась навіть в самий університет і там обшукала лабораторію і навіть кабінет одного професора (Л. Укр., V, 1956, 185);
Для.. хімічних досліджень необхідно мати обладнання, матеріали, лабораторію (Цікава хімія, 1954, 118);
На фермі є лабораторія, в якій щомісяця визначають жирність молока кожної корови (Колг. Укр., 8, 1958, 28);
// Спеціалізована установа або відділ установи, де проводяться експерименти, досліди, випробування тощо.
Лабораторія баштанних культур Всесоюзного інституту рослинництва рекомендує пророщене насіння охолоджувати (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 89);
*Образно. Ленінград по праву вважають носієм технічного прогресу, лабораторією передового виробничого й технічного досвіду (Рад. Укр., 23.VI 1957, 1).
Зуботехні́чна (зубопроте́зна) лаборато́рія — майстерня для виготовлення зубних протезів.
Для подання населенню зуболікарської допомоги було відкрите.. 4 зуботехнічні лабораторії (Матеріали охор. здоров’я.., 1957, 158).
2. кого і з означ., перен. Про внутрішні творчі процеси, внутрішню діяльність кого-, чого-небудь.
Лабораторія творчої думки Володимира Ілліча Леніна найповніше розкривається при експонуванні його науково-теоретичних праць з питань імперіалізму (Укр. іст. ж., 2, 1960, 67);
Творча лабораторія письменника.
Словник української мови (СУМ-11)