лабрадор
ЛАБРАДО́Р, у, ч. Мінерал із групи польових шпатів.
Побачив [Молокан] красу й велич склепіння з тесаного зеленувато-чорного лабрадору, з величезними фігурами, барельєфами (Ле, Міжгір’я, 1953, 432).
Словник української мови (СУМ-11)ЛАБРАДО́Р, у, ч. Мінерал із групи польових шпатів.
Побачив [Молокан] красу й велич склепіння з тесаного зеленувато-чорного лабрадору, з величезними фігурами, барельєфами (Ле, Міжгір’я, 1953, 432).
Словник української мови (СУМ-11)