лавник
ЛА́ВНИК, а, ч., іст. Член лави ( див. ла́ва² 4).
— Якщо були б ви письменні й знали закони, ніякі лавники й радці не могли б вас покарати без права (Тулуб, Людолови, І, 1957, 176).
Словник української мови (СУМ-11)ЛА́ВНИК, а, ч., іст. Член лави ( див. ла́ва² 4).
— Якщо були б ви письменні й знали закони, ніякі лавники й радці не могли б вас покарати без права (Тулуб, Людолови, І, 1957, 176).
Словник української мови (СУМ-11)