ладком
ЛАДКО́М, присл., розм., рідко. Так, як треба.
[Пилип:] Ну, годі, не пручайся! Побалакаєм ладком (К.-Карий, І, 1960, 225);
— На все добре, Гервасію. Постарайся влагодити все ладком, а я не забуду твоєї послуги (Стельмах, Хліб.., 1959, 298).
Словник української мови (СУМ-11)