ладівниця
ЛАДІВНИ́ЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що патронта́ш.
Обличчя в Чубенкових бійців були зосереджені й уважні, .. вони діловито мацали й розстібали ладівниці (Ю. Янов., І, 1954, 293);
Через плече в мене висіла дубельтівка, а на паску — ладівниця з кількома набоями (Досв., Вибр., 1959, 420).
Словник української мови (СУМ-11)