лакейчук

ЛАКЕЙЧУ́К, а, ч. Хлопець-лакей (у 1 знач.).

Коли княгиня йшла, то нас упереджав об тім пристановлений до послуги лакейчук Томошка (Збірник про Кроп., 1955, 39);

Він ще хлопцем служив за лакейчука.., а навчився багато: і брехать, і вибріхуватись (Григ., Вибр., 1959, 157).

Значення в інших словниках

1. лакейчук — лакейчу́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лакейчук — -а, ч. Хлопець-лакей (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лакейчук — ЛАКЕЙЧУ́К, а, ч. Хлопець-лакей (див. лаке́й 1). Він ще хлопцем служив за лакейчука.., а навчився багато: і брехать, і вибріхуватись (Грицько Григоренко); Тут де не взялись отой самий лакейчук та полiцейський. Ухопили мене та й ведуть (Валерій Шевчук).  Словник української мови у 20 томах
4. лакейчук — Лакейчук, -ка м. Лакей, лакей-мальчикъ. Його (хлоп'я) взято за лакейчука до молодого пана. Мир. ХРВ. 201.  Словник української мови Грінченка