лакейський
ЛАКЕ́ЙСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до лаке́й 1.
Їхня-бо [панських посіпак] батьківщина — то лакейські передпокої в панських палацах! (Вишня, І, 1956, 294);
// Власт. лакеєві.
В місті він набрався міщансько-лакейських звичок (Мельн., Поріддя.., 1959, 8);
// у знач. ім. лаке́йська, кої, ж. Кімната для лакеїв (у 1 знач.).
На другім кінці палацу, у лакейській, нудили світом без роботи Петро, Вареників син, та Іван Шкляр (Мирний, І, 1949, 197).
2. перен. Сповнений підлабузництва.
Безсоромна продажність, лакейська служба імперіалістам, зрада корінних інтересів робітничого класу — ось що наглядно продемонстрували праві соціалісти перед найширшими масами трудящих (Ком. Укр., 6, 1962, 59).
Словник української мови (СУМ-11)