лакомина
ЛАКОМИНА, и, ж., розм. Те саме, що ла́сощі.
Там лакомини.. їли [боги]. Буханчики пшеничні білі, Кислиці, ягоди, коржі (Котл., І, 1952, 95);
Мати завжди підсовувала йому кращий шматочок: часом спече якусь лакомину, перехопить десь сала, заріже курку,— і все Грицеві (Добр., Ол. солдатики, 1961, 98).
Словник української мови (СУМ-11)