лакомо
ЛА́КОМО, рідко, розм. Присл. до ла́комий¹.
Взяв [Гьоргій] кварту з водою і пив так лакомо, що чути було булькотаннє [булькотання] води в гортанці (Стеф., І, 1949, 159).
Словник української мови (СУМ-11)ЛА́КОМО, рідко, розм. Присл. до ла́комий¹.
Взяв [Гьоргій] кварту з водою і пив так лакомо, що чути було булькотаннє [булькотання] води в гортанці (Стеф., І, 1949, 159).
Словник української мови (СУМ-11)