лакування
ЛАКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. лакува́ти.
Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування (Стол.-буд. справа, 1957, 20);
Послідовно обстоювати принципи соціалістичного реалізму сьогодні — це значить боротися як з рештками безконфліктності і лакування дійсності, так і з спробами очорнити наше життя (Про багатство л-ри, 1959, 87).
Словник української мови (СУМ-11)