лари
ЛА́РИ, ів, мн. (одн. лар, а, ч.). За релігійними уявленнями стародавніх римлян — душі померлих предків, захисники живих нащадків.
[Прісцілла:] А коли б ти перед ларами поставив сина, як вимога традиція латинська, що мала б я робити? (Л. Укр., І, 1951, 381).
Словник української мови (СУМ-11)