ласиця
ЛА́СИЦЯ, і, ж. Те саме, що ла́ска².
Ласиця дуже хижий звірок і часто вбивав гризунів більше, ніж їй потрібно для споживання на день (Звірі.. Карпат.., 1952, 33);
*У порівн. Вона прилипла до нього, мов ласиця, а її блискучі, майже дикі очі впилися жадібно в його блідаве, ніжне обличчя (Коб., II, 1956, 81).
Словник української мови (СУМ-11)