ласкавий
ЛАСКА́ВИЙ, рідко ЛАСКА́В, а, е.
1. Який виявляє ласку, ніжність.
Непевний був Максим отой, брате. А трудящий, роботящий. Та тихий до того, Та ласкавий… (Шевч., II, 1953, 255);
Чоловік був такий ласкавий, сердечний, що хотілося виповісти йому все своє горе (Турч., Зорі.., 1950, 22);
// Який виражає ласку, ніжність.
[Одарка:] Я й не знаю, чи зугарен він хоч слово ласкаве сказати (Крон., І, 1958, 94);
Я глянув на маму, а вона дивиться — на мене такими сумними і водночас ласкавими очима (Багмут, Опов., 1959, 8);
Відчувши ласкавий дотик руки, лякливо прошепотіла [Віта]: — Де я? (Хижняк, Тамара, 1959, 260);
// Приязний, привітний.
Спершу мені так добре було, усі до мене такі ласкаві — і старі, і малі (Мирний, І, 1954, 91);
Дома всі були ласкаві зі мною і завжди хотіли догодити мені (Сміл., Сашко, 1957, 67).
2. перен. Приємний для сприймання; ніжний (про неживі предмети).
Небо глибокеє, сонце ласкавеє, пурпур і злото на листі в гаю (Л. Укр., І, 1951, 200);
Літо стояло над Лісняками сонячне, запашне і ласкаве (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 49).
3. У якому виявляється доброзичливість, привітність.
Дуже мені бажалося відгукнутись на Ваші ласкаві запросини — прислати що до збірника. Наперед буду просити вашого ласкавого пробачення за ті огріхи, яких можу допуститися… (Смолич, І, 1958, 57).
◊ Будь ласка́вий; Будь ласка́в; Бу́дьте ласка́ві — чемне звертання при проханні.
Він до друга Рогози:— Будь ласкавий, підвези! (С. Ол., Вибр., 1959, 252);
Ой ти, милий, чорнобривий, та будь же ти ласкав: Та не стреляй [стріляй] моїх утят, як полетять на став (Чуб., V, 1874, 169);
— Скажіть Василині, будьте ласкаві, нехай вона вертається додому (Н.-Лев., II, 1956, 83);
Бу́ти на ласка́вім хлі́бі — жити з милості інших, бути під чиею-небудь опікою.
Все на ласкавім хлібі, все під опікою, все по чужих кутках, нікому не потрібна [Зоня] (Л. Укр., III, 1952, 655);
Ласка́вий па́не (добро́дію), заст.— чемне звертання.
— Доброго здоров’я, папашо, — каже один,— то ви, може, і в товариш Палійчук? — Василь Палійчук, ласкавий пане більшовику (Ю. Янов., І, 1954, 39);
Сердечне спасибі Вам, Ласкавий Добродію, за Вашу обіцянку (Коцюб., III, 1956, 117);
Ласка́вий хліб; Ласка́ві гро́ші — милостиня.
[Неофіт-раб:] Я досі був рабом, .-а ви тепера ще й жебраком мене зробити хтіли, щоб я по волі руку простягав по хліб ласкавий (Л. Укр., II, 1951, 231);
Не турбується [Володько] втратою, бо теж гроші не зароблені ручками та пучками, не кривавії, а ласкавії (Вовчок, VI, 1956, 288).
Словник української мови (СУМ-11)