ласкаво

ЛАСКА́ВО. Присл. до ласка́вий.

Іван Петрович здивовано і разом а тим ласкаво глянув на хлопчика (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 268);

— Чи, може, при вас такого не можна говорити?— ласкаво поцікавився професор (Смолич, І, 1958, 65);

[Степан:] Що то, подумаєш, весна: сонце світе [світить] ясно та ласкаво і наскрізь пронизує тебе теплом (Кроп., II, 1958, 44).

◊ Ви́бачте ласка́во; Дару́йте ласка́во — прохання бути поблажливим.

Може б хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове (Л. Укр., І, 1951, 363);

Даруйте ласкаво.. Я не розумію, що ви сказали (Довж., І, 1958, 371);

Ласка́во про́симо — радо запрошуємо.

На фронтоні головного будинку аеровокзалу великий транспарант: "Ласкаво просимо!" (Рад. Укр., 7.IX 1961, 1).

Значення в інших словниках

1. ласкаво — ласка́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ласкаво — Присл. до ласкавий. Вибачте ласкаво; Даруйте ласкаво — прохання бути поблажливим. Ласкаво просимо — радо запрошуємо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ласкаво — ЛАСКА́ВО. Присл. до ласка́вий. Іван Петрович здивовано і разом з тим ласкаво глянув на хлопчика (О. Полторацький); Я ласкаво погладив бетон. Так, мабуть, пестили нагнiчений магiчним смислом камiнь грабiжники фараонiвських пiрамiд (Р.  Словник української мови у 20 томах
4. ласкаво — ЛЮ́БО присл. (ніжно, з любов'ю), МИ́ЛО, ЛЮБ'Я́ЗНО, ЛАСКА́ВО, ЛЮБЕ́НЬКО. Семен був ставний парубок, і не раз йому любо посміхалась Ярина (П. Панч); Тільки-но говорив любо та мило і враз кинувся, як із ланцюга.  Словник синонімів української мови