ласкавість
ЛАСКА́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до ласка́вий.
Він знов бачив Марічку, її миле обличчя, її просту і щиру ласкавість (Коцюб., II, 1955, 344);
В зелених очах князя світилася скрадлива ласкавість (Кач., Вибр., 1947, 2,12);
Я мав фізичну потребу дихнути чистим повітрям. Дихнув ним на полі, за містом, де земля пила снігові води, м’які і добрі од ласкавості сонця (Коцюб., II, 1955, 362);
— Прощавайте, зоставайтесь здорові! спасибі вам за хліб, за сіль, та за вашу ласкавість! (Н.-Лев., II, 1956, 282);
Тієї ночі Варвара Павлівна заборонила Марії примушувати Васю працювати. Вася не довго думав над причиною такої ласкавості (Собко, Скеля.., 1961, 107).
Словник української мови (СУМ-11)