ласолюбний
ЛАСОЛЮ́БНИЙ, а, е. Охочий до всього ласого.
Ось цю кохану, цю матір, цю святиню топчуть, втоптують в грязь "злії люди".. — пани, паничі, ситі й ласолюбні представники пануючого класу (Рильський, III, 1956, 245).
Словник української мови (СУМ-11)