ласолюбний

ЛА́СИЙ (який любить смачне), ЛАСОЛЮ́БНИЙ, СЛА́СНИ́Й розм.; ЛА́КОМИЙ розм. (який любить поласувати). У хлопця завжди лежали в кишені для нього грудочка цукру або шматок хліба, а теля було ласе — не сказати! (О. Донченко); — Гледи, Михайло, гледи! Рознесуть твою славну шапку лакомі бджоли на мед (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. ласолюбний — ласолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ласолюбний — див. ласун  Словник синонімів Вусика
3. ласолюбний — -а, -е. Охочий до всього ласого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ласолюбний — ЛАСОЛЮ́БНИЙ, а, е. Охочий до ласого (в 2, 4 знач.). Щодо поведінки цього ласолюбного Памблечука на цвинтарі, то я тільки одне скажу, що вся вона спрямована була на мене (Р. Доценко, пер. з тв.  Словник української мови у 20 томах
5. ласолюбний — ЛАСОЛЮ́БНИЙ, а, е. Охочий до всього ласого. Ось цю кохану, цю матір, цю святиню топчуть, втоптують в грязь "злії люди".. — пани, паничі, ситі й ласолюбні представники пануючого класу (Рильський, III, 1956, 245).  Словник української мови в 11 томах